Екстракорпоральна ударнохвильова літотрипсія

 

Інститут урології АМН України

О.Ф. Возіанов , С.П. Пасєчніков , М.В. Мітченко , Ю.І Синишин .

Сечокам'яна хвороба (СКХ) займає друге мiсце в структурi захворювань нирок та сечовивiдних шляхiв i третє - в структурi причин смертностi від урологічних хвороб [4,7]. Широке розповсюдження та зростання захворюваностi на СКХ, особливостi перебiгу i лiкування каменів сечовода (КС) зумовило пошук нових пiдходiв до лiкування уретеролітіазу. З точки зору найменшої iнвазивностi, малої травматичностi, високої ефективностi найкращим методом є екстракорпоральна ударнохвильова лiтотрипсiя (ЕУХЛ) [1, 6]. Новiтнi технологiї дають можливiсть у 50-65 % випадкiв застосовувати ЕУХЛ, а в 15-25 % - інтракорпоральну уретеролiтотрипсiю [9, 10]. Впровадження ЕУХЛ зменшило кiлькiсть вiдкритих оперативних втручань  при СКХ до 2 % [2].

Ситуацiя змiюється, коли уретеролiтiаз ускладнюється гострим об­структивним пiєлонефритом. Традицiйно виконується катетеризацiя сечо­вода, перкутанна нефростомiя або вiдкрита операцiя [1, 8]. До недавнього часу усталена доктрина вимагала вiд уролога тiльки одного шляху - невiдкладної операцiї у разi безуспiшної катетеризацiї сечовода i вiдсутностi можливостi провести перкутанну нефростомiю. В багатьох ви­падках це була операцiя вiдчаю -  нефростомiя , під час виконання якої недосяжнi каменi тазового вiддiлу сечовода залишали до наступних втручань.В той же час в останні роки ЕУХЛ успішно застосовується навіть для екстреного руйнування каменів і відновлення пасажу сечі з блокованої нирки [7, 10].

Метою нашого дослiдження було вивчення ефективностi застосування ЕУХЛ при лікуванні хворих на каменi сечовода, ускладненi гострим пiєлонефритом.

Матеріал та методи  дослідження.

З середини 1995 р. застосували ЕУХЛ у лікуванні 162 хворих з каменями сечовода,ускладненими гострим пієлонефритом  з використанням аппарата U-56 фiрми "Dornier" (Нiмеччина) . Iз них   було 63 чоловiкiв та 99 жiнок, вiком вiд 18 до 75 рокiв (середнiй вiк становив 48,5 рокiв).   За один сеанс проводили вiд 2000 до 4000 ударiв. Напруга коливалась у дiапазонi 18-20 кВ.

Вiдстрочена ЕУХЛ проводилась у 135 хворих на гострий серозний пієлонефрит на 3-7 добу  пiсля  катетеризацiї  сечовода  за умов нормалізації температури тіла і лейкограми.

Екстрена ЕУХЛ виконувалась протягом першої доби після поступлення в стаціонар у 27 хворих на гострий серозний пієлонефрит.

Післяоперацiйну ЕУХЛ каменів сечовода виконували 10 хворим з функцiонуючою нефростомою на 12-14 добу пiсля вiдкритого оперативного втручання на нирцi з приводу гострого гнійного пiєлонефриту. Пiсля невдалої ЕУХЛ застосовували також iнтракорпоральну лiтотрипсiю у 2 хворих.Для iнтракорпоральної балiстичної лiтотрипсiї використовували апарат Lithoclast (Швейцарiя). При значному розмiрi фрагментiв у рядi випадкiв лiтотрипсiю доповнювали вилученням фрагментiв корзинкою Dormia.

   Розмежування гнiйної та серозної стадiй запального процесу проводилося з урахуванням клініко-лабораторних даних та результатів ультрасонографії .Застосовувались раніше впроваджені в клініці лейкоцитарний та інтегральний показники [3, 5].

Рецидивний уретеролітіаз спостерiгався у 14 хворих (12,6 %).  Рентгенпозитивнi каменi діагностовано у 68 % випадкiв, рентгеннегативнi - у 32 % хворих.

Ефективнiсть проведеного сеансу оцiнювали за наступними критерiями: ступiнь зменшення дилятацiї порожнин нирки, повне вiдходження фрагментiв зруйнованого каменю, утворення "кам'яної дорiжки", виявлення резидуальних каменiв у сечоводi. З урахуванням цих критерiїв результати лiтотрипсiї оцiнювались як "добрi", "задовiльнi" чи "незадовiльнi". Розраховувався також коефiцiєнт ефективностi (КЕ) [9, 10]:

(в  якостi  допомiжних  процедур  застосованi  інтракорпоральна уретеролiтотрипсiя, уретеролiтоекстракцiя , встановлення стента та відкрита операція).

Результати та їх обговорення.

Всiх обстежених хворих роздiлили на 3 групи за рiвнем обструкцiї сечовода. Каменi локалiзувались: верхня третина сечовода - у 44 хворих (1 група), середня третина - у 13  (2 група), нижня третина - у 78пацієнтів (3 група). Розмiри каменiв коливались в межах 0,5-1,5 см.

Результати вiдстроченої ЕУХЛ каменiв сечовода, ускладнених ГП, в залежностi вiд локалiзацiї та розмірів каменя, представленi в табл. 1.

Серед 44 хворих з каменями верхньої третини сечовода позитивнi результати (фрагментацiя та вiдходження фрагментiв в результатi одного чи декiлькох сеансiв ЕУХЛ) спостерiгались у 41 хворого. З них у 31 (70,5 +6,7%) фрагментацiя з вiдходженням фрагментiв каменя вiдмiчалась пiсля одного сеансу ЕУХЛ.

В групi хворих з каменями нижньої 1/3 сечовода фрагментацiя та вiдходження фрагментiв пiсля одного чи декiлькох сеансiв ЕУХЛ спос­терiгались у 62 (79,4+5,1 %) хворих. Одного сеансу ЕУХЛ було достатньо у 33 (42,3+6,2 %) випадках. Незадовiльний результат вiдмiчався у 16 (20,5+5,2 %).

У групi хворих з каменями середньої третини сечовода (13 хворих) звiльнення вiд каменя вiдмiчалось у 11 (83,6+8,3 %) випадках та незадовiльний результат - у 2 (15,3 +10,4%) випадках. У 6 (46,2+14,4 %) хворих фрагментацiя каменя вiдмiчалась пiсля одного сеансу.

Таким чином, найкращi результати отриманi у хворих з каменями верхньої третини сечовода, найгiршi - у хворих з каменями нижньої 1/3 сечовода: 1 група - 93,7+3,8 % > 2 група - 83,6+10,1 % > 3 група - 79,4+5,1 %.

Крiм локалiзацiї каменя на ефективнiсть ЕУХЛ впливали його роз­мiри. Так, найкращi результати отриманi при мiнiмальних розмiрах каме­ня. При розмiрах каменя 0,5 см позитивнi результати отриманi у 96,4+5,2 % хворих При розмiрах каменя 0,6-1,0 см результати були такими: 1 група

- 86,6 +9,3% > 3 група - 84,0+14,8 % > 2 група - 83,0+8,1 %. При розмiрах каменя 1,1-1,5 см: 1 група - 94,0+6,4 %; 2 група - 100,0 %; 3 група - 60,8+3,6 %.

13 (29,5+7,2 %) хворим з каменями верхньої третини сечовода виконали повторнi сеанси ЕУХЛ, загальна кiлькiсть яких склала 29. У 7 (53,2+14,1 %) пацiєнтiв з каменем середньої третини сечовода проведено 10 повторних сеансiв лiтотрипсiї. Найбiльша кiлькiсть повторних сеансiв (83) прове­дена у 45 (57,6+6,4 %) хворих з каменями нижньої третини сечовода. Необхiднiсть повторних сеансiв зростала також зi збiльшенням розмiру каменя.Таким чином для каменів верхньої третини потребувалось у середньому 1,6 сеансу , для каменів середньої третини - 1,8 та нижньої третини -2,1 сеансу.

Паралельно проведено розрахування коефiцiєнту ефективностi ЕУХЛ, який для хворих 1 групи становив 70,6 %, 2 групи - 49,3 %, 3 групи - 47,5 %.

В наших спостереженнях у 21 хворого (15,6 %) вiдмiчались неза­довiльнi результати застосування ЕУХЛ. Оперативне втручання проведено у 5 хворих (3,7 %), в тому числi у двох хворих пiсля ЕУХЛ каменiв проксимального вiддiлу сечовода в зв'язку з виникненням гематоми нир­ки та навколониркової клiтковини (виконана евакуацiя гематоми, декапсуляцiя нирки, уретеролiтотомiя, нефростомія). У 3 хворих пiсля купування пiєлонефриту виконанi верхня, середня та нижня уретеролiтотомiя без втручання на нирцi.

У 16 хворих (11,9 %) з незадовiльними результатами ЕУХЛ вiдмiча­лась фрагментацiя конкрементiв пiсля 3-х сеансiв, що пiдтверджувалось УЗО та наявнiстю "кам'яної дорiжки" пiд час рентгенографії. Однак пiсля вилучення уретерального катетера на фонi вiдсутностi порушень уродинамiки не вiдмiчалось вiдходження уламкiв. Цi хворi були виписанi для амбулаторного спостереження.

Серед ускладнень пiсля застосування ЕУХЛ у 94 (69,6 %) хворих спостерігалась макрогематурiя, яка тривала до 12 годин, та у 21 (15,6 %) хворого - до 24 годин. Макрогематурiя не впливала на загальний стан i не вимагала спецiальної терапiї. Ниркова колiка спостерiгалась у 22 хворих (16,3 %), у яких вiдмiчалось вiдходження сечовiдного катетера. У 16 (11,8 %) хворих вiдходження уретерального катетера вiдбулося пiсля першого сеансу ЕУХЛ, у 6 (4,4 %) -пiсля повторного сеансу. 11 хворих (8,1 %) потребували повторної катетеризацiї у зв'язку з прогре­суванням ознак запального процесу чи явищ уростазу.

У 8 (6 ,0%) хворих на фонi адекватного дренування нирки вiдмічалось загострення пiєлонефриту. Адекватна антибактерiальна терапiя дозволи­ла уникнути оперативного втручання.

Присутнiсть стента чи катетера в сечоводі полегшує позицiювання та покращує фрагмен­тацiю конкрементiв, викликає паретичне поширення сечовода. Одночасно адекватне дренування порожнинної системи попереджує пiєлотубулярнi та пiєловаскулярнi рефлюкси, які спричиняє кавiтацiйний ефект ударних хвиль.

Існує інша точка зору фахівців про те ,що наявність стента достовірно потребує більшої кількості ударних хвиль та сеансів ЕУХЛ для фрагментації конкремента. Це пов'язано з тим ,що в середньому в чверті випадків на шляху ударної хвилі стент стає перешкодою , яка, "захищаючи" камінь , погіршує його фрагментацію [14].

У 10 хворих з каменями дистального вiддiлу сечовода ЕУХЛ проведе­на на 10-14 добу пiсля вiдкритої операцiї на нирцi (табл. 2). У 6 пацiєнтiв пiсля невдалої спроби катетеризацiї сечовода у зв'язку з гострим обструктивним пiєлонефритом проведена ургентна операцiя. У 4 хворих проведення операцiї було вiдстрочене на 1-3 доби завдяки успiшному вiдновленню пасажу сечi. Однак,незважаючи на адекватну антибактеріальну терапію ,спостерігалась негативна динаміка з боку клініко-лабораторних показників та даних УЗО , що свідчило про розвиток гнійно-деструктивного процесу в паренхимі нирки. Хворим проведена нефростомiя та декапсуляцiя нирки. У 5 випадках застосовано розсiчення та висiчення карбункулiв. В жодному випадку каменi самостiйно не вiдходили в пiсляоперацiйному перiодi. Транзиторне перекриття нефростоми застосовували тiльки пiсля ЕУХЛ та наявностi свiдчень про фрагментацiю каменя.

У 4 випадках руйнування каменя вiдбулося пiсля першого сеансу ЕУХЛ, що дозволило розцiнити результати лiтотрипсiї як "добрi". В iнших 6 випадках виникла необхiднiсть у проведеннi 2-4 сеансiв лiтотрипсiї. У 3 хворих з цiєї групи результати розцiненi як "задовiльнi", а в iнших 3 випадках - як "незадовiльнi" (виникла необхiднiсть в допомiжних процедурах). Так, трьом хворим позбутися каменiв нижньої третини сечовода допомогла лише ендоуретеролiтотрипсiя. Невдачi були пов'язанi з первинною неефективнiстю ЕУХЛ або невдалим позицiюванням каменя. Ускладнень пiсля проведення малоiнвазивних втручань не вiдмiчено.

Для з'ясування впливу літотрипсії каменів сечовода на стан порожнини нирки проведені заміри периметру чашково-мискової системи нирки в динаміці. Досліджувались випадки неускладненого уретеролітіазу до та через 5 годин після проведення ЕУХЛ (табл. 3).

З'ясовано, що найбільші зміни спостерігались при локалізації каменя у верхній та середній третинах сечовода. Так, периметр порожнинної системи нирки, при каменях верхньої третини сечовода, становив у середньому 15,8+0,4 см. Після сеансу ЕУХЛ відбулося зменшення цього показника у середньому до 7,2+0,2 см (P < 0,001). Для середньої третини відповідні дані становили 14,3+0,4 см та 10,1+0,3 см (P < 0,01). У хворих з каменем нижньої третини сечовода середні показники  периметру порожнинної системи нирки через 5 годин залишались майже без змін: 15,2+0,3 см та 14,5+0,4 см відповідно до та після ЕУХЛ (P > 0,05).При збільшенні терміну спостереження за станом порожнини нирки в останній групі хворих були отримані позитивні зміни .Так, середній периметр чашково-мискової системи нирки через 24 години після сеансу дорівнював 11,2+0,3 см (р < 0,01).

     Таким чином, при застосуванні ЕУХЛ покращення пасажу сечі з нирки швидше реєструється у пацієнтів з каменями верхніх відділів сечовода. Менші зміни розміру порожнини нирки при каменях нижніх відділів сечовода ми пояснюємо більш віддаленим рівнем перешкоди й розподілом ретенційних змін між чашково-мисковою системою  нирки та всіма відділами розширеного сечовода. Тобто, покращення пасажу сечі після вдалої ЕУХЛ каменів  нижньої третини сечовода  хоча і відбувається безпосередньо після руйнування перепони , але реєструється за допомогою УЗД  декілька пізніше.

Результати динамічного спостереження за станом порожнин нирки, блокованої  каменем сечовода, дали змогу обгрунтувати застосування ЕУХЛ  в ургентних умовах для зняття гострого уростазу.    Перші спроби проведення екстреної ЕУХЛ були пов'язані з неможливістю відновлення уродинаміки шляхом катетеризації у 7 хворих з каменями верхньої та нижньої третин сечовода. У цих хворих больовой синдром супроводжувався ознаками гострого серозного пієлонефриту. Проведено екстрений сеанс ЕУХЛ ,після чого успішно виконано катетеризацію сечовода.На фоні функціонуючого катетера та антибактеріальної терапії проведені повторні сеанси ЕУХЛ , досягнута повна фрагментація та елімінація фрагментів конкрементів.

В літературі зустрічаються дані про застосування ЕУХЛ в невідкладному порядку у хворих з каменем сечовода та ГП . Катетеризація сечовода до чи після проведення літотрипсії була обов'язковою [7,10].

Отримання перших обнадійливих результатів дозволило нам застосувати ЕУХЛ не тільки як вимушений крок , а й як тактично розраховане втручання. Загалом екстрена літотрипсія проведена 27 хворим на уретеролітіаз, ускладнений гострим серозним пієлонефритом без попередньої спроби катетеризації сечовода . Катетеризація після сеансу екстреної літотрипсії була необхідною лише у 2 хворих (7,4+5,4%) з відсутністю зменшення периметру  порожнинної системи нирки після ЕУХЛ, або якщо  воно  було меншим за 20% (на запропонований метод подана заявка на винахід №2002042807 від 08.04.2002) . Головним критерієм ефективності методу ми вважали ліквідацію клініко-лабораторних ознак гострого пієлонефриту.

Результати лікування 27 хворих за допомогою екстреної ЕУХЛ  приведені в табл. 4. У групі хворих з каменями верхньої третини сечовода (1 група) позитивні результати відмічено у 9 хворих (90,0+10,1 %). .В групі хворих з каменями нижньої третини сечовода (3 група) фрагментація та відходження уламків конкрементів після одного чи декількох сеансів ЕУХЛ спостерігалось у 13 (92,9+7,3 %) випадках. Таким чином, результати лікування хворих з каменями верхньої та нижньої  третин  сечовода  практично не відрізнялись.

Середня кількість проведених сеансів ЕУХЛ становила відповідно: 1 група - 1,7 сеансу, 2 група - 1,6 та 3 група - 1,5 сеансу.

Залежність ефективності ЕУХЛ від розміру каменя доводять наступні дані. Було достатньо проведення одного сеансу ЕУХЛ у 77,8+14,2 % пацієнтів з каменями розміром 0,5-1,0 см. Два хворих (22,2+14,5 %) цієї групи після невдалої першої літотрипсії були успішно проліковані проведенням двох повторних  сеансів ЕУХЛ. Відповідні дані для пацієнтів з каменями , що мали розміри 1,1-1,5 см ,становили    55,5+12,8  %  та  33,3+12,6  % . Незадовільні результати спостерігались у двох пацієнтів  в разі локалізації каменів розмірами 1,1-1,5 см у верхній та нижній третинах сечовода.

У двох хворих 1 групи з каменями розміром 1,1-1,5 см було  достатньо  проведення одного сеансу ЕУХЛ , додаткові сеанси проведені  у 1 пацієнта та незадовільний результат спостерігався також у 1  хворого.

У трьох  хворих 2 групи з каменями розміром 1,1-1,5 см з одного сеансу ЕУХЛ досягнуто фрагментації у 1 пацієнта та у 2 випадках виникла необхідність у повторних сеансах.

В 3 групі пацієнтів з каменями розміром 1,1-1,5 см курс лікування складався з одного сеансу ЕУХЛ у 7 (63, 6+14,7 %) випадках та 3 (27,3+14,0 %) хворим проведено повторні сеанси ЕУХЛ. Незадовільний результат відмічено в одному випадку (9,1+5,1 %).

Отримані дані свідчать про більш високу ефективність екстреної ЕУХЛ у пацієнтів з каменями нижніх відділів сечовода. На наш погляд, це пов'язано насамперед з тим, що при каменях верхніх відділів сечовода топічна близкість та  небезпека пошкодження паренхіми зкомпрометованої нирки потребує проведення сеансів ЕУХЛ в "м'яких" режимах (2000-2500 ударів при потужності до 70-75 %).

 Обґрунтувуючи можливості застосування ЕУХЛ під час гострого інфекційно-запального процесу в нирці, ми врахували результати досліджень впливу ударної хвилі на паренхіматозні органи, наведені C.H.Deliveliotis et al. [13]. У хворих з гіперплазією передміхурової залози, яким проведено ЕУХЛ каменів дистального відділу сечовода, спостерігалась динаміка PSA до та після літотрипсії. Статистично значимих змін  показників PSA через годину, 3 години та добу після ЕУХЛ відмічено не було. Таким чином , можна зробити висновок, що під час ЕУХЛ каменя верхньої третини сечовода, а тим більше нижніх відділів сечовода, ударні хвилі не викликають клінічно значимі травматичні зміни суміжних органів і, зокрема, нирки.

Загалом висока ефективність екстреної ЕУХЛ ще раз свідчить про вплив на успіх лікування таких факторів, як тривалість перебування каменя в певному місці  сечовода та ступінь фіксації до стінки сечовода. Відносно швидке відходження фрагментів конкремента у більшості випадків пояснюється, на наш погляд, коротким терміном уростазу та високим гідростатичним тиском, що зумовлений відсутністю  незворотніх  дилятаційних змін в сечовивідних шляхах над місцем знаходження конкремента.

 Застосування екстреної ЕУХЛ у хворих з каменями сечовода, що ускладнені гострим серозним пієлонефритом, у двох випадках (7,4+5,4 %) було неефективним . Відсутність фрагментації та, як наслідок, відсутність зменшення периметру порожнинної системи  нирки змусило провести катетеризацію сечовода, після чого хворі були проліковані за допомогою повторних сеансів ЕУХЛ.

Серед ускладнень спостерігались нетривала макрогематурія у 14 хворих (51,8+10,2 %), яка не потребувала гемостатичної терапії, та ниркова коліка, купована симптоматичною терапією (12 випадків, або 44,4+10,3 %).

ВИСНОВКИ

1.   Ефективність  ЕУХЛ  при уретеролітіазі , ускладненому гострим пієлонефритом ,залежить від локалізації та розмірів каменя і у верхній,  середній  та нижній третинах сечовода становить відповідно 93,7+3,8%, 83,6+10,1 % та 79,4+5,1 % .    

2.  3..Після відкритих оперативних втручань на нирці з приводу гнійного пієлонефриту за допомогою відстроченої ЕУХЛ камені видалено у 7 з 10 хворих.

4. Екстракорпоральна ударнохвильова уретеролітотрипсія є достатньо ефективним методом екстреного відновлення пасажу сечі з блокованої нирки . Додатковим об'єктивним показником ефективності відновлення пасажу сечі може служити зменшення вихідного периметру  порожнинної системи нирки на > 20% , яке визначається за допомогою повторного УЗД через 5 годин після сеансу ЕУХЛ при каменях верхньої і середньої третин сечовода та через 24 години - нижньої третини сечовода.

 5. Екстрена ЕУХЛ може застосовуватись як альтернативний метод відновлення  пасажу сечі з блокованої нирки в лікуванні хворих на уретеролітіаз , ускладнений гострим серозним пієлонефритом , з ефективністю 92+5,2%.

     6..Отримані перші позитивні результати  екстреної ЕУХЛ у хворих на уретеролітіаз, ускладнений гострим серозним пієлонефритом, дозволяють  продовжити дослідження і , можливо , переглянути та поширити показання до ЕУХЛ в цілому . ПЕРЕЛIК ПОСИЛАНЬ

1. Боржiєвський А.Ц. Оцiнка ефективностi лiкування хворих з каменями верхньої третини сечовода методом екстракорпоральної ударно­хвильової лiтотрипсiї (ЕУХЛ) // Урологiя.- 1999.- N 2.- С. 23-26.
2. Возiанов О.Ф., Пасєчнiков С.П., Андреєв А.О. Ендоскопiчна пневма­тична лiтотрипсiя у лiкуваннi пацiєнтiв з каменями сечоводiв // Урологiя.- 1998.- N 2.- С. 3-6.
3. Возiанов О.Ф., Пасєчнiков С.П., Лiсовий В.М. та iн. Новий пiдхiд в диференцiальнiй дiагностицi стадiй гострого пiєлонефриту // Экспе­риментальная и клиническая медицина.- 2000.- N 1.- С. 21-23.
4. Возiанов О.Ф., Пасєчнiков С.П., Павлова Л.П. Стан та шляхи впоряд­кування урологiчної допомоги населенню України // Урологiя.- 1997.- N 2.- С. 3-6.
5. Возiанов О.Ф., Пасєчнiков С.П., Сайдакова Н.О. та iн. Оптимiзацiя тактики ведення хворих на гострий пiєлонефрит // Урологiя.- 1998. - N 4.- С. 4-7.
6. Дзеранов Н.К., Мудрая И.С., Кирпатовский В.И. и др. Влияние наруше­ний уродинамики и сократительной функции верхних мочевыводящих пу­тей на отхождение фрагментов камней после дистанционной литотрип­сии // Урология.- 2001.- N 2.- С. 6-9.
7. Люлько О.В., Баранік С.І., Зорін А.М. та ін. Невідкладна дистанційна літотрипсія в ургентній урології // Праці 7 пленуму  наукового товариства урологів України.- К., 1993.- С. 66-67.
8. Павлова Л.П., Сайдакова Н.О., Старцева Л.М. Основнi показники уро­логiчної та нефрологiчної допомоги в Українi за 1999 рiк (вiдомче видання).- Київ, 2000.- 128 с.
9. Саричев Л.П., Возiанов С.О. Порiвняльнi можливостi ультразвукової дiапевтики при гострих iнфекцiйних запальних захворюваннях нирок // Урологiя.- 1999.- N 3.- С. 29-34.
10. Тиктинский О.Л., Александров В.П. Мочекаменая болезнь.- Спб.: «Питер», 2000.- С. 333-334.
11. Ather M.N., Paryani J., Memon A., Sulaiman M.N. A 10-year experience of managing ureteric calculi: changing treds a role for open surgery? // BJU International.- 2001.- Vol. 88, N 3.- P. 173-177.
12. Chang C.-P-, Huang S.-H., Tai H.-L. et al.: Optimal treatment for Distal Ureteral Calculi: Extracorporeal Shockwave Lithotripsy versus ureteroscopy // Journal of endourology.- 2001.- Vol. 15, N6.- P. 563-566.
13.  Deliveliotis CH., M.D., Varkarakis J., M.D., Alagrof E., M.D., Skolarikos A. Extracorporal Shockwave Lithotripsy in Patients with Distal Ureteral Calculi Does Not influence the Prostate Spesific Antigen Value // Journal of Andrology.- V. 15, № 10.- Decemder, 2001.

14. Milad H., Mark L., Uwechue E. et al. Ureteric stents increase the number of shock wave adsession of ESWL to clear of ureeric stones // European Urology.- 2002.- (Suppl. 1), № 1.- P. 38.

 

Таблиця 1 - Ефективність відстроченої ЕУХЛ у хворих з каменями сечовода, ускладненими гострим пієлонефритом , в залежності від локалізації та розмірів каменя                                                             

 

Локалізація каменя сечовода	Розміри каменя, см	Кількість хворих, абс.	Кількість повторних сеансів	Ефективність ЕУХЛ абс\%
				добре	задовільно	незадовільно
Верхня третина	0,5	12	4	10	2	-
	0,6-1,0	15	7	12	1	2
	1,1-1,5	17	18	9	7	1
Всього по групі		44	29	31/ 70,5	10/ 22,7	3/ 6,8
Середня третина	0,5	5	4	3	1	1
	0,6-1,0	6	4	3	2	1
	1,1-1,5	2	2	-	2	-
Всього по групі		13	10	6/ 46,2	5/ 38,5	2 /15,3
Нижня третина	0,5	11	-	11	-	-
	0,6-1,0	44	49	15	22	7
	1,1-1,5	23	34	7	7	9
Всього по групі		78	83	33/ 42,3	29/ 37,2	16/ 20,5
Всього		135	122	70/ 51,8	44/ 32,6	21/ 15,6

 

Таблиця 2 - Ефективність ЕУХЛ каменів сечовода у хворих після операції з приводу гнійного пієлонефриту

 

Операції	Кількість хворих, абс.	Ефективність ЕУХЛ			Інтракорпоральна літотрипсія, як допоміжна процедура
		добре	задовільно	незадовільно
Ургентна	6	3	2	1	1
Відстрочена	4	1	1	2	2
Всього:	10	4	3	3	3

 

 

Таблиця 3 - Периметр порожнинної системи нирки  до та через 5 годин після  ЕУХЛ каменів сечовода, ускладнених гострим пієлонефритом

 

Локалізація каменя	Периметр порожнинної системи,      см		Вірогідність  відмінності
	до ЕУХЛ,  M+m	після ЕУХЛ, M+m
Верхня третина (n=20)	15,8 ±  0,4	7,2   ±   0,2	р < 0.001
Середня третина (n=15)	14,3 ± 0,4	10,1  ±  0,3	p < 0.01
Нижня третина (n=30)	15,2 ±  0,3	14,5  ±  0,3	p > 0.05

 

 

Таблиця 4 - Ефективність екстренної ЕУХЛ  у хворих з каменями сечовода, ускладненими гострим пієлонефритом,  в залежності від локалізації та розмірів каменя

 

Локалізація каменя сечовода	Розміри каменя, см	Кількість хворих, абс	Кількість повторних сеансів	Ефективність ЕУХЛ,                        абс\%
				добре	задовільно	незадовільно
Верхня третина	0,5-1,0	6	2	4	2	-
	1,1-1,5	4	5	2	1	1
	всього	10	7	6/22,2	3/11,1	1/3,7
Середня третина	0,5-1,0	-	-	-	-	-
	1,1-1,5	3	2	1	2	-
	всього	3	2	1/3,7	2/7,4	-
Нижня третина	0,5-1,0	3	-	3	-	-
	1,1-1,5	11	7	7	3	1
	всього	14	7	10/37,1	3/11,1	1/3,7
Всього		27	16	17/63,0	8/29,6	2/7,4

                                   

 Р Е Ф Е Р А Т

Экстракорпоральная ударно-волновая литотрипсия проведена 162 больным уретеролитиазом, осложненным острым пиелонефритом. Из них 135 пациентам ЭУВЛ проведена на фоне установленного мочеточникового катетера после купирования клинико-лабораторных проявлений острого пиелонефрита. Доказана зависимость эффективности ЭУВЛ от локализации и размеров конкрементов, которая для верхней, средней и нижней трети мочеточника составляет 93,7+3,8 %, 83,6+10,1 % и 79,4+5,1 %, соответственно.

Экстренная ЭУВЛ проведена в течение первых 24 часов после поступления без катетеризации мочеточника у 27 больных уретеролитиазом, осложненным  острым  серозным пиелонефритом, и была эффективной у 92+5,2 %.

Высокая эффективность экстренной ЭУВЛ камней мочеточника позволяет рассматривать ее как альтернативный метод восстановления пассажа мочи при остром серозном пиелонефрите.

S U M M A R Y

Extracorporeal shock-wave lithotripsy (ESWL) was performed in 162 patients with ureterolithiasis complicated with acute pyelonephritis. ESWL was performed in 135 patients with ureteral catheter after the elimination of clinic-laboratory occurrences of acute pyelonephritis. The correlation between efficacy of ESWL and localization and sizes of calculi was established. Efficacy of ESWL for upper, medium and lower third of ureter is amounted 93,7+3,8 %, 83,6+10,1 % and 79,4+5,1 % accordingly.

27 patients in case of ureterilithiasis complicated with acute pyelonephritis underwent ESWL without introductory urethral catheterization and the efficacy was 92+5,2%.

Due to high efficacy of urgent ESWL of urethral calculi, it can be considered as alternative method of urine flow-out restoration in case of acute serous pyelonephritis.

 

О.Ф. Возіанов, С.П. Пасєчніков, М.В. Мітченко, Ю.І Синишин.    Екстракорпоральна ударнохвильова літотрипсія при уретеролітіазі,ускладненому  гострим пієлонефритом. // Урологія - 2005 - № 2 - C.5-11