Євроінтеграція: амбіції та реалії

[21.10.2013]

ХІІІ економічний форум у Трускавці, що проходив під назвою «Глобалізація та інтеграція: виклики та рішення», минув нібито зовсім непомітно, без зайвого галасу та пафосу. Мінімум інформації у друкованих ЗМІ та на центральних каналах країни. Таким же мінімальним було представництво столичних очільників. Але попри усе те слід віддати належне його існуванню. Саме в межах цього заходу, котрий цьогоріч повернувся до Трускавця, було підписано з десяток важливих документів, у тому числі декілька протоколів про наміри, котрі наочно свідчать: Україна і далі цікава інвесторам. Так сума однієї з майбутніх інвестицій у проект будівництва потужної вітрової електростанції, котра має запрацювати на території одразу кількох районів Львівщини, становить 100 мільйонів доларів. Окрім того економічний форум став дещо політичним, бо окрім суто економічних та бізнесових справ гості-учасники активно обговорювали топ-тему – плюси та мінуси євроінтеграційних процесів.

Перше пленарне засідання, як і очікувалося, провів віце-прем’єр-міністр України Олександр Вілкул. Він підкреслив важливість євроінтеграції для України, а також розповів про реальні кроки, що свідчать про поступ нашої держави, а саме: розширення можливостей пасажирських перевезень в Україні, про те, що кризу в сфері авіаперельотів, викликану банкрутством провідної авіакомпанії України, вдалося подолати і на даний момент навіть збільшити пасажиропотік в авіаперевезеннях на 6%. Пан Олександр розповів, що поштовхом у розвитку туризму став Чемпіонат Європи з футболу. І на цьому Україна не зупинилася: тут, зокрема у Львові, в 2015 році проходитиме Чемпіонат Європи з баскетболу. Та й амбіції країни сягають більшого, і сьогодні ми претендуємо на проведення в українських Карпатах зимової олімпіади – 2022. Цією ж темою євроінтеграції були окреслені виступи голови ЛОДА Віктора Шемчука та голови Львівської обласної ради Петра Колодія. Надзвичайно інформативними і дещо емоційними були промови деяких іноземних гостей. Зокрема довелося почути багато цікавого з уст директора представництва ПРООН в Україні Рікарди Рігер. Існує думка, що саме рівень ВВП визначає рівень життя людей у кожній окремо взятій країні. Останні соціологічні дослідження виявили деяку розбіжність у взаємозв’язку рівня ВВП та рівня життя людей. З’ясувалося, що є ряд країн, рівень життя людей в яких, наперекір доволі низькому ВВП, усе ж є високим. За словами директора представництва, найкращий приклад таких країн – Куба. Чому так? Пані Рігер дає вичерпну відповідь на це питання кількома реченнями: тому, що уряд цих країн зробив ставку на своїх громадян, інвестувавши кошти у розвиток освіти та науки. В цих країнах спостерігається розвиток саме соціальної складової і на досить високому рівні є медична галузь, культура тощо. А такі країни як Бангладеш, В’єтнам та Генуя нарощували свій економічний потенціал паралельно з інвестуваннями у вищеперелічені соціальні проекти. Тож нині розвиток таких країн можна назвати цілком стабільним і гармонійним. Тобто бачення розвитку нашої держави від пані Рікарди Рігер виглядає саме так: чітке визначення соціальної політики та максимальне впровадження інновацій. Досить змістовним та дещо емоційним був виступ Міністра Грузії з європейської та євроатлантичної інтеграції Алекса Петріашвілі. Його промова розпочалася із компліментів, він замилувався Львовом та Трускавцем. А ще розповів про тісний емоційний зв’язок між двома народами – грузинським та українським, про взаємопідтримку та ряд випробувань, котрі Грузія та Україна пережили разом за останні 20 років. До того ж грузинський гість зауважив, що Україні не слід особливо перейматися ймовірними змінами, це швидше Європі слід непокоїтися про ті зміни, котрі в її існування привнесе потужний тандем Польщі та України. Під час роботи форуму паралельно відбувалося одразу декілька секцій. На секції «Технологічні та індустріальні парки: успішний досвід і нові можливості» учасники та гості форуму обговорили питання розвитку індустріальних парків в Україні. Як зазначила заступник голови правління Польського агентства Інформації та іноземних інвестицій Анна Полак-Кочінська, котра брала участь у роботі секції, саме розвиток індустріальних парків і спеціальних економічних зон допоміг Польщі на відміну від її сусідів безболісно пройти період фінансово-економічної кризи. На іншій паралелі мова йшла про українсько-європейську співпрацю. На цій панелі з нами знову ділилися досвідом сусіди-поляки. Ще одна секція заторкнула тему екотехнологій. Її проводила програмний менеджер з енергетики та навколишнього середовища Представництва ПРООН в Україні Олена Овчиннікова. І мова на цьому засіданні йшла про екологію у виробництві та побуті, «зелене будівництво» та технології енергозбереження.

Увагу на міжнародному економічному форумі привернула секція, тема котрої звучала як «Українська гостинність: культура, бізнес чи традиції?». Модераторами цього засідання стали дві непересічні особи, представники правління «Холдинг Емоції !FEST» Юрій Назарук та Андрій Худо. Такий вибір організаторів виявився досить вдалим, бо модератори, котрі звикли креативити, і до організації засідання підійшли досить нестандартно. Вони не лише імпровізували, жартували, але й вдалися до методу шкільного дзвоника, аби присутні на засіданні доповідачі могли зорієнтуватися у часі і вчасно завершити свої доповіді. Зрештою і самі доповіді були вельми непересічними. Тож присутні на засіданні почули від першого заступника голови Державного агентства України з туризму та курортів Валентини Гордієнко про створення міжнародного туристичного бренду, паспортизацію туристичних об’єктів, недоліки та позитив, котрий уособлюється з брендом Україна тощо. Директор з розвитку бізнесу «The Rezidor Hotel Group» Даррен Бланчард був більш категоричним щодо сприйняття України світом. Зокрема він наголосив, що першим недоліком, котрий заважає вдало презентувати нашу країну на міжнародному туристичному ринку, є відсутність чіткої, переконливої і доступної інформації про Україну у Всесвітній мережі Інтернет. Та коли модератори запитали в іноземного гостя, з яким словом особисто в його уяві асоціюється Україна, він, недовго думаючи, промовив – «культура». Про важливі зміни, котрі вдалося запровадити, аби стати повноцінним гравцем на вибагливому ринку світових туристичних послуг, розповів представник Республіки Аджарія Леван Варшаломідзе. Зокрема він наголосив на розвитку інфраструктури та акцентував на якісному забезпеченні транспортного сполучення. Знав би він, яким актуальним це питання є нині для Трускавця, курорту, котрого держава в особі «Укрзалізниці» фактично позбавила можливості для подальшого розвитку, відібравши найважливіше – транспортне забезпечення. Особливої уваги заслуговує виступ представника ЗАТ «Трускавецькурорт», заступника голови Наглядової ради товариства Ігоря Шклярука. Фактично представник товариства єдиний, хто на міжнародному економічному форумі представляв інтереси нашого міста. Він розпочав свій виступ із короткого екскурсу в історію розвитку курорту, а також дещо розповів про цілющі властивості мінеральних вод Трускавця. Зокрема ознайомив присутніх з властивостями унікальної води «Нафтуся». Звісно, у його доповіді мова йшла переважно про наше підприємство, новозведені об’єкти і той потенціал, котрим володіє закрите акціонерне товариство сьогодні, враховуючи тенденції розвитку світового ринку гостинності. У своєму коментарі для газети Ігор Анатолійович зазначив, що за такий короткий час важко було у повному обсязі втілити задумане, а тому доводилося із заздалегідь занотованого вибирати найголовніше, аби презентація містила максимум корисної інформації. Проте заступник голови Наглядової ради зауважив, що присутність бренду нашого товариства на таких заходах як міжнародний економічний форум дає можливість не лише прозвучати далеко за межами країни, але дозволяє вчасно зорієнтуватися у сучасних тенденціях мінливого туристичного ринку. А ще участь представників товариства щороку приносить реальні результати у вигляді корисних контактів та попередніх домовленостей, котрі згодом переростають у взаємовигідну співпрацю. І наостанок хотілося б розповісти про виступ, котрий не залишив байдужими жодного у секційній залі. Стосувався він розвитку нової для України діяльності у галузі туризму – конференц-туризм. Ця цікава інформація була озвучена консультантом з маркетингу та стратегії австрійської компанії Оксаною Баюк. Виявляється, у світі цей вид туризму не лише існує, але й успішно розвивається в багатьох країнах, приносячи прибуток. Конферец-туризм являє собою проведення різноманітних (бажано міжнародних) конференцій, з’їздів, форумів та ін. Оскільки такі конференції найчастіше проводять медики, яким потрібно обмінюватися досвідом, і оскільки для конференцій не обов’язково потрібні якісь спецприміщення, їх проводять просто в готелях. Звісно Трускавцю, як то кажуть, сам Бог велів зайнятися цим видом туризму і розвивати його на теренах численних санаторіїв та готелів. Отже вже можна сказати про те, що міжнародна подія, котра знову відбувається на теренах нашого міста, завершила свою роботу з хорошим результатом та корисними напрацюваннями. Насправді хочеться думати, що вона принесла нашій державі, курорту та товариству певні дивіденди. Маємо надію, що захоплення та позитивні коментарі іноземців, присутніх на форумі, дадуть нам самим можливість мислити позитивно, а головне – шукати усі можливості для того, аби реалізувати власний потенціал. І вже наступного року у такій міжнародній компанії відзвітувати про поступ в економічній та туристичній галузі. Крім того На прес-конференції журналісти скористалися нагодою і розпитали віце-прем’єр міністра про різні речі, навіть такі, що не стосувалися Форуму. На питання, чи буде підвищуватися тариф на газ для населення, як цього вимагає МВФ, Олександр Вілкул сказав, що хоча населення покриває лише 60% собівартості газу, однак в цьому опалювальному сезоні підвищення тарифу не буде. У роботі форуму узяло участь близько 600 учасників та 50 доповідачів, котрі представляли більше 20 країн світу. Це переважно інвестори, вчені, експерти, представники середнього та малого бізнесу зокрема у сфері туризму, повноважні представники посольств, іноземних делегацій та міжнародних фінансових організацій. Українське чиновництво сподівається нарощувати ВВП за рахунок туристичної галузі. Хорошим прикладом для цього є Європа, де туристична галузь дає 9% ВВП, тоді, як в Україні всього 2,5%. Відтак, до 2022 року кількість туристів, які відвідують Україну, повинна зрости вдвічі – до 50 млн.

версия для печати
Євроінтеграція: амбіція та реалії Євроінтеграція: амбіція та реалії